У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину". На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини. На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). Це наступні об`єкти: Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.); Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ; Геодезична дуга Струве ( з 2005р.); Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011рр.); Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.); Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України ( з 2013р.); Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.). Також українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк “Софіївка”; Кам`яну Могилу та інші. Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятника , у тому числі за видами : археології − 71214, історії − 52544, монументального мистецтва − 2806, архітектури −17934, містобудування − 3, садово-паркового мистецтва − 308, ландшафтні − 5, науки і техніки − 17. Із загальної кількості пам’ яток − 3005 національного І 141826 − місцевого значення. Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 − національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України. Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.
неділя, 18 квітня 2021 р.
четвер, 15 квітня 2021 р.
15 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КУЛЬТУРИ
15 квітня – знаменний день для всієї світової культури. Саме цього дня в 1935 році було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам ‘яток», який ще називають Пактом Реріха.
Договір підписали у Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом США Ф. Рузвельтом.
Пакт Реріха відомий ще як Червоний Хрест Культури. Відомий філософ, художник, письменник, мандрівник Микола Реріх закликав його підписати ще під час першої світової війни, 1914 року, і його тоді підтримали такі відомі письменники та науковці, як Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Уеллс, та інші.
У Пакті містяться загальні принципові положення про захист культурних цінностей та повагу, яку їм слід надавати. Це – універсальний документ, який може застосовуватися в мирний час та в разі збройного конфлікту.
Микола Реріх запропонував спеціальний знак – стяг миру для ідентифікації об ‘єктів охорони: біле полотно з червоним колом, у якому були зображені ще три червоні кола. Символізують минуле, сьогодення й майбутнє та об’єднуються кільцем вічності. Стяг миру – символ миру та об’єднання людей для високих гуманних цілей.
Такий знак зустрічається на багатьох пам ‘ятниках культури різних епох в різних куточках земної кулі.
Засуджуючи війну, громадський діяч Микола Реріх звернувся до всього світу із закликом вберегти пам’ятки культури від варварського руйнування.
До речі, Реріх дуже любив та поважав Україну. У Петербурзі він закінчив Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі – відомого українського живописця-пейзажиста.
Також змалечку перебував під впливом таких видатних українців, як Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Микола Костомаров, Данило Мордовцев, Михайло Микешин, який, до речі, утримував меморіальну майстерню Шевченка і давав якраз у ній уроки юному Реріху. Там він і побачив твори Шевченка, які вразили його на все життя. З тих пір він не розлучався з «Кобзарем» Шевченка, де б не був.
Ось як про це згадував його син Юрій: «„Кобзар“ належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка. Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. „Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський“ — писав він на схилі життя».
Тож зі святом нас, друзі! Людина не може жити без хліба не лише земного, але й духовного. Культура наповнює позитивною енергією все людство, допомагає творити, зберігати надбання та відкривати нове.
Без духовних цінностей абсолютно неможливе існування людства, тому берегти їх необхідно навіть у найважчі часи!
понеділок, 29 березня 2021 р.
ТИЖДЕНЬ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ КНИГИ
«Книжки читай – успіху досягай!» - під таким гаслом пройшов цього року Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Бібліотека нашої школи взяла активну участь у його проведенні. З метою виховання у дітей любові до книг та популяризації дитячого читання, бібліотекарем було проведено декілька заходів. Для першокласників були організовані ознайомчі екскурсії до шкільної бібліотеки, для учнів 2-х класів – свято «Барвистий світ дитячої книги», а в учнів 3-х класів відбулось літературне знайомство з сучасними українськими дитячими письменниками «Сторінками хрестоматії сучасної української дитячої літератури». Для четверокласників було проведено розважально-пізнавальне свято «Книжковий дім – відкритий всім». Учні 5-11 класів, які зараз перебувають на дистанційному навчанні, прийняли участь у Всеукраїнській акції «Онлайн-читання дитячих письменників «З книгою у майбутнє».
вівторок, 9 березня 2021 р.
ВІЧНЕ ТА ЖИВЕ ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО
9 березня 2021 р. в Україні відзначається 207-ма річниця з дня народження Т.Г.Шевченка , а 10 березня 2021 р. - 160-та річниця з дня його смерті. З цієї нагоди у 5-Б класі вчителем української літератури Молебною О.І. та бібліотекарем Потапенко О.О. було проведено захід «Вічне та живе Шевченкове слово", на якому святково вбрані у вишиванках учні більш глибоко ознайомились з біографією та творчістю Кобзаря, читали його вірші та прослухали пісню «Тополя» на слова поета.
четвер, 18 лютого 2021 р.
"ЩО? ДЕ? КОЛИ?" (захід до Міжнародного дня рідної мови)
Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!
Любов Забашта
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада з нечуваною жорстокістю придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років, і аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути увагу світової прогресивної спільноти до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
Зараз у світі нараховується близько 6000 мов. Але приблизно половина з них під загрозою зникнення. Є мови, кількість носіїв яких можна перерахувати на пальцях однієї руки. З метою захисту мов та задоволення мовних інтересів національних меншин Рада Європи розробила та прийняла Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин, яка ратифікована Верховною Радою України 15 травня 2003 року.
Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона має власні вислови, які відображають менталітет і звичаї народу. Так само, як і наші імена, ми отримуємо рідну мову від матері в дитинстві. Вона формує нашу свідомість, просочує закладеною в ній культурою.
Навіть притому, що глибоко проникнути в культуру іншої мови дуже важко, знання мов розширює наш кругозір і відкриває перед нами багатообразний світ. Знайомство з носіями інших мов дає можливість дізнатися про наші відмінності, здатне розсіяти страхи перед світом і зробити мислення вільнішим
пʼятниця, 18 грудня 2020 р.
СВЯТО МИКОЛАЯ
понеділок, 9 листопада 2020 р.
9 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ
День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже 23 роки поспіль. У цей день зазвичай нагороджують кращих українських літераторів і видавництва, які випускають літературу українською мовою.
Історія створення Дня української писемності
Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року. За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова. Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".
Заходи для Дня української писемності та мови
У цей день традиційно:
- покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
- відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцик;
Цей конкурс проводиться за підтримки МОН. Щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу. Проте цього року через пандемії його можуть скасувати.
- проводять радіодиктант для українців;
Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту. На жаль, в цьому році, в звязку з пандемією коронавірусу, написання диктанту було відмінено.
Цікаві факти про українську мову
- Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".
- Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана.
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
- Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"