четвер, 29 квітня 2021 р.
ЧИТАЄМО ОНЛАЙН
понеділок, 26 квітня 2021 р.
26 КВІТНЯ - ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ (1986)
середа, 21 квітня 2021 р.
23 КВІТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ І АВТОРСЬКОГО ПРАВА
натиснете на вказане посилання, то потрапите в цікавий світ книг, дізнаєтесь їх історію, побачите цікаві
пам'ятники книгам та читачам у різних країнах світу. Тож приємного перегляду!
Книга 360 °
Кулінарна книга, яку перед прочитанням необхідно запекти
Книга для самокруток
Сто тисяч мільярдів віршів
Книги-скульптури
Найбільша книга у світі
Найменша книга в світі
Книга-годинник
Книга ручної роботи, зроблена Френсіс
Дірява книга
Передсмертна книга
Книга світла Такеші Ісігуро
Книги Тіма Бейкера
Кулінарна книга від IKEA
Книги-скульптури, зроблені Робертом
Дерев’яні книги
Тривимірний алфавіт
Книга-нічник
Тунельна книга
Тривимірні книги Бенжаміна Лакомба
Вікіпедія на папері
Книга-спеція
ЧОМУ ДІТИ МАЛО ЧИТАЮТЬ? ПОРАДИ БАТЬКАМ
Пройшли ті часи, коли діти читали книжки з ліхтариком під ковдрою і коли вони із захопленням відвідували книжкові магазини та бібліотеки. Зараз же дитина і книга - це непорівнянно. Адже дітям цікавіше пограти в комп'ютер, подивитися телевізор, а читання для них є тепер покаранням. Чому так сталося, чому діти мало читають або не читають зовсім? Невже винувато час, який залишає багато речей позаду, замінюючи їх сучасними якимись технологіями? Чи все ж причина в іншому?
Нейропсихологи бачать ж причину небажання дітей читати в іншому. Справа в тому, що протягом дня мозок вбирає в себе занадто багато інформації, від якої дитина просто-напросто втомлюється. І йому комфортніше буде посидіти перед телевізором, пограти в ігри або поспілкуватися з друзями по інтернету, ніж відкривати книгу і читати її. Звичайно, читання хоч і є такою собі розвагою, однак воно також має на увазі серйозну роботу мозку, який на даний момент вимагає відпочинку. Наступна причина, яка пояснює, чому сучасні діти мало читають, напевно, є найвагомішою і поширеною. Отже, чи часто дитина бачить, як читають його батьки? В даний час, якщо чесно, це є рідкістю. І якщо малюк не бачить книг в руках мами і тата, вдома немає бібліотеки, і на ніч йому батьки пропонують подивитися мультики замість того, щоб прочитати спеціальні казки для дітей, то не дивно, чому у нього не виникає інтересу до читання.
неділя, 18 квітня 2021 р.
ВІРТУАЛЬНИЙ ТУР МУЗЕЯМИ УКРАЇНИ ПРОСТО НЕБА
Сьогодні ми раді запросити всіх охочих у віртуальний тур українськими музеями під відкритим небом. Google Ukraine у партнерстві з Міністерством культури України, оцифрували сім музеїв в різних регіонах України і створили спеціальний сайт "Музеї України просто неба", де можна здійснити віртуальну подорож, дізнатися більше про народну архітектуру і побут, відчути всю самобутність української культури. 3D-тури всіх музеїв також доступні в режимі Street View на Картах Google. Проект є частиною кампанії "Автентична Україна".
3D-тури музеями просто неба представляють історію життя в різних регіонах України, зокрема, унікальні колекції етнографічних та архітектурних об'єктів з усіх регіонів України, датованих XV-XIX століттями. Список музеїв в рамках проекту складається з: Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів), Музей народної архітектури і побуту у Львові "Шевченківський гай" (Львів), Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав-Хмельницький), Закарпатський музей народної архітектури та побуту (Ужгород), Центр народознавства "Мамаєва Слобода" (Київ), Запорізька Січ - Національний заповідник "Хортиця" (Запоріжжя), Резиденція Богдана Хмельницького (Чигирин).18 квітня − Міжнародний день пам'яток і визначних місць. День пам'яток історії та культури.
У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину". На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини. На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). Це наступні об`єкти: Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.); Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ; Геодезична дуга Струве ( з 2005р.); Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011рр.); Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.); Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України ( з 2013р.); Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.). Також українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк “Софіївка”; Кам`яну Могилу та інші. Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятника , у тому числі за видами : археології − 71214, історії − 52544, монументального мистецтва − 2806, архітектури −17934, містобудування − 3, садово-паркового мистецтва − 308, ландшафтні − 5, науки і техніки − 17. Із загальної кількості пам’ яток − 3005 національного І 141826 − місцевого значення. Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 − національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України. Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.
четвер, 15 квітня 2021 р.
15 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КУЛЬТУРИ
15 квітня – знаменний день для всієї світової культури. Саме цього дня в 1935 році було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам ‘яток», який ще називають Пактом Реріха.
Договір підписали у Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом США Ф. Рузвельтом.
Пакт Реріха відомий ще як Червоний Хрест Культури. Відомий філософ, художник, письменник, мандрівник Микола Реріх закликав його підписати ще під час першої світової війни, 1914 року, і його тоді підтримали такі відомі письменники та науковці, як Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Уеллс, та інші.
У Пакті містяться загальні принципові положення про захист культурних цінностей та повагу, яку їм слід надавати. Це – універсальний документ, який може застосовуватися в мирний час та в разі збройного конфлікту.
Микола Реріх запропонував спеціальний знак – стяг миру для ідентифікації об ‘єктів охорони: біле полотно з червоним колом, у якому були зображені ще три червоні кола. Символізують минуле, сьогодення й майбутнє та об’єднуються кільцем вічності. Стяг миру – символ миру та об’єднання людей для високих гуманних цілей.
Такий знак зустрічається на багатьох пам ‘ятниках культури різних епох в різних куточках земної кулі.
Засуджуючи війну, громадський діяч Микола Реріх звернувся до всього світу із закликом вберегти пам’ятки культури від варварського руйнування.
До речі, Реріх дуже любив та поважав Україну. У Петербурзі він закінчив Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі – відомого українського живописця-пейзажиста.
Також змалечку перебував під впливом таких видатних українців, як Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Микола Костомаров, Данило Мордовцев, Михайло Микешин, який, до речі, утримував меморіальну майстерню Шевченка і давав якраз у ній уроки юному Реріху. Там він і побачив твори Шевченка, які вразили його на все життя. З тих пір він не розлучався з «Кобзарем» Шевченка, де б не був.
Ось як про це згадував його син Юрій: «„Кобзар“ належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка. Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. „Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський“ — писав він на схилі життя».
Тож зі святом нас, друзі! Людина не може жити без хліба не лише земного, але й духовного. Культура наповнює позитивною енергією все людство, допомагає творити, зберігати надбання та відкривати нове.
Без духовних цінностей абсолютно неможливе існування людства, тому берегти їх необхідно навіть у найважчі часи!